Оглядаючись назад: 21 рік в Німеччині

Цього дня 21 рік тому я приїхала до Німеччини. Назавжди. З готовністю до труднощів та розумінням, що все потрібно починати спочатку.

Що сталося за ці роки?

Вільно говорю і пишу німецькою. У мене зберігся акцент, що надає певні переваги. Почувши перші слова із моїх вуст, співрозмовники автоматично переходять на класичну німецьку мову Hochdeutsch, і мені так і не знадобилося вчити місцеві діалекти. Крім того, акцент видає, що німецька – не моя рідна мова, тому люди зазвичай цінують мою німецьку і поважають за вкладену працю, що дуже приємно.

У Німеччині встигла повчитися в інституті на стипендіальній програмі та набратися досвіду роботи в чотирьох компаніях на різних посадах. Ламаючи всі уявлення про ставлення німців до документів, влаштовувалась на роботу не за профілем своєї освіти, внаслідок чого здобула декілька додаткових кваліфікацій.

У мене нове коло спілкування, яке складається з прекрасних, унікальних та найталановитіших людей. Тих, які змінюють на краще не лише власне життя, а й позитивно впливають на своє оточення.

Здобула німецьке громадянство. Тепер Німеччина – моя країна, з якої мене з коренем не вирвеш.

В Німеччині відчуваю свободу та незалежність, часто вдається схопити за горло здоровий глузд, що в наш час на нашій планеті велика рідкість. У мене немає авторитетів, але є повага до людей незалежно від національності, рівня доходу, позиції тощо. Побачити та оцінити індивідуальність – це точно тутешнє придбання.

Із самоідентифікацією не відчуваю жодного дискомфорту. Ніколи не шукаю відповіді, хто я. З німцями я своя, з українцями також.

Від колишньої ментальності залишилося бажання швидкого справедливого покарання: далеко задвинуте, воно може в будь-яку критичну мить подряпати комусь шкірку. Так що краще мене не дражнити. Бо в цьому аспекті я поки що не все контролюю .

Ви можете уявити собі різницю між здоровою і глухонімою людиною? Так от, майже така сама різниця в одній особистості до того, як вона почала вчити німецьку мову і після того, як її більш-менш опанувала.

Головний підсумок моїх років у Німеччині – неймовірне збагачення цілим культурним надбанням.

А ви оглядаєтесь назад, рухаючись вперед? Відчуваєте в новій країні особисті зміни?