Неоднакові біженці

Всі з України, але статус різний. Як так? Зараз розберемося.

 

Першій групі українських біженців пощастило найбільше. Для них знайшли житло. Вони в’їхали в орендовану квартиру чи кімнату, зареєстрували в ратуші місце проживання та подали клопотання про надання тимчасового захисту за параграфом 24 Закону ФРН про перебування. З отриманням так званого Fiktionsbescheinigung, яке пізніше заміститься пластиковою карткою з видом на проживання, в них одразу з’явилося право на роботу та підприємницьку діяльність. Хто не може себе забезпечувати сам, подав клопотання на соціальну допомогу, до якої входить і базове медичне забезпечення.

 

Друга група українців ще не може називатися біженцями. Це скоріше туристи або гості, які перебувають в Німеччині за безвізом на протязі 90 днів – у готелях або у родичів чи друзів.

Таке перебування можливе за наявності біометричного паспорту. За клопотанням українського громадянина у відділі для іноземців (Ausländerbehörde) право на перебування у якості гостя може бути подовжено ще на 90 днів. Українцям з другої групи працювати заборонено. Права на соціальну допомогу в них також немає. Хоча разові виключення іноді робляться у дуже скрутних ситуаціях. Про медичну страховку українці-гості мають подбати самостійно. Українці з другої групи можуть “перейти” у першу, як тільки знайдуть житло і зареєструють місце проживання.

 

Третя група українців – ті, хто прагне оформити тимчасовий притулок, але ще не знайшов житло. Такі українці звертаються до таборів біженців LEA (Landeserstaufnahmestelle). Зазвичай в такий табір можна потрапити після подання клопотання на політичний азюль, але від українців не вимагають його підписувати. Все інше в таборі відбувається за порядком, встановленим для політичних біженців. Українські біженці отримують там їжу та місце для ночівлі, а також базові медичні послуги. Керівництво табору має право направити біженців у табір іншої землі, щоб розподіл фінансового навантаження на федеральні землі був пропорційний. З часом біженці направляються до громад, які надають житло – гуртожиток, кімнату або квартиру, в яких нарешті можна зареєструвати місце проживання. З цього моменту українці третьої групи “перетворюються” на українців першої групи.

 

Якщо серед моїх читачів є хтось, хто був в LEA, напишіть, будь ласка, в коментарях, як довго ви чекали направлення у житло.