Натисніть "Enter", щоб перейти до вмісту

Що буде тому, хто приховає інформацію про свої доходи чи статки?

Оригінал статті доступний за посиланням: https://is.gd/J1q3Oo

Розпитувати про таке незручно і соромно. Адже хочеться отримати якомога більше, проте безпечно. Зараз розберемося, яка інформація цікавить джобцентр та що буде за замовчування відомостей про майно і доходи або за надання неправдивих відомостей.
 
Почну з пояснення принципу соціальної допомоги, яка виплачується джобцентром (Bürgergeld) на підставі другої книги Соціального кодексу Німеччини. Вона зовсім не є безумовним доходом, на який ви маєте право або втрачаєте право. Вона не призначається за національність або за страждання. Вона має тільки одну мету: надати кожній людині можливість гідно жити, щоб їй не прийшлося іти з довгою рукою під церкву.
 
Якщо ви є власником майна, яке може бути продано, то перед тим як клопотати про допомогу, треба його продати, а гроші “прожити”. Виключення законодавство робить для майна, вартість якого не перевищує 15.000 євро для кожної особи потребуючої спільноти (вашої родини), а у перший рік отримання соціальної допомоги вартість недоторканого майна на першу особу потребуючої спільноти підвищується до 40.000 євро (див. параграф 12 другої книги Соціального кодексу).
 
Вартість квартири, яка залишилась в Україні, вас не зобов’яжуть зараховувати у майно, яке можна продати, якщо ви отримали у Німеччині саме тимчасовий прихисток і плануєте повертатись.
 
Працюючі люди зазвичай не отримують соціальну допомогу. Але це не означає, що в них її забрали. Забрати можна те, що тобі належить. А соціальна допомога, як вже було зазначено вище, – не є безумовним доходом.
 
Якщо людина працює і їй не вистачає коштів на утримання своєї родини, вона має право на соціальну допомогу, але в тому обсязі, який необхідно для досягнення соціального мінімуму і навіть трохи більше: працюючі будуть мати у сімейному бюджеті завжди більше, ніж непрацюючі через законодавчу норму, за якою певна частина зароблених грошей вважається недоторканою і не приймає участі у розрахунку добавки до “соціалу”.
 
Якщо людина не працює, але має доходи – наприклад, українську пенсію, то її треба направляти на своє забезпечення і вказувати в клопотанні про соціальну допомогу. Заявник отримає різницю між пенсією та соціальним мінімумом. Правило “недоторканої” суми на пенсію не розповсюджується, воно діє тільки для працюючих. Логіка тут така: у працюючих більше видатків: на одежу та взуття для роботи, на проїздні квитки тощо.
 
Не вважаються доходом суми відшкодування внаслідок заподіяної кимось шкоди, якщо це стосується не майна, а, наприклад, здоров’я. Скажімо, отримувачу соціальної допомоги винна особа перерахувала 3 тисячі євро за пошкодження від укусу собаки. Ця сума не впливає на право і суму соціальної допомоги в поточному місяці. Але в наступному місяці ця сума, якщо вона не була витрачена, вважається майном. І якщо наявне майно/заощадження перевищують недоторкану суму, то надлишок треба спочатку “прожити та проїсти”, а потім вже клопотати про соціальні виплати.
 
Вважається доходом і українська пенсія по інвалідності, бо вона виплачується не у якості відшкодування втраченого здоров’я, а саме на прожиття людини, яка втратила працездатність.
 
Вважаються доходом дитячі гроші, які мама отримує в Україні на дитину до трьох років.
Виключення можуть бути зроблені тільки для тих доходів, якими ви в силу певних обставин не можете користуватись або які з певних причин фактично не виплачуються.
 
Вважаються доходом суттєві подарунки та виплати від приватних осіб та організацій. Тому не варто робити цінні подарунки отримувачам соціальної допомоги, наприклад, оплачувати їх відпустки.
 
Чи варто взагалі працювати, якщо соціальних грошей вистачає? Звичайно для здорової працездатної людини до 65 років не працювати – асоціально. І по відношенню до німецького суспільства, і по відношенню до українців, щодо яких створюється в цьому разі негативний імідж. Крім того, через непрацюючих біженців дуже швидко вичерпується здібність країни та громад приймати нових біженців.
 
Але зараз навіть не про це, а про обов’язок працювати. Справа в тому, що соціальні гроші працездатним людям (Bürgergeld) виплачуються тільки за умови, коли вони знаходяться в розпорядженні ринку праці і готові прийняти будь-яку посильну пропозицію роботи. Обов’язок отримувача Bürgergeld прикладати зусилля, щоб знайти роботу і працювати, стоїть навіть вище права на інтеграційний мовний курс. Правда, джобцентри укладають угоди з отримувачами допомоги про те, що на деякий час зобов’язуються їх не турбувати і дати можливість вивчити мову. В залежності від освіти та професії заявника джобцентр може навіть погодитись оплатити підвищення кваліфікації чи перекваліфікацію. І нарешті, джобцентр не буде чіплятися до матері, якій немає з ким залишити дитину.
 
А от із студентами може виникнути проблема. Якщо навчальний план передбачає зайнятість 15 годин на тиждень і вище, то такий студент не стоїть у розпорядженні біржі праці і знімається з соціального забезпечення, в тому числі тої його частини, яка йде прямо або опосередковано на оплату житла. Тому перед тим, як почати навчання у вищі, раджу з’ясувати питання фінансування – через пошук стипендії або отримання кредиту на навчання. Можна розглянути опцію пошуку дуального навчання, коли навчання комбінується з оплачуваною роботою і студент таким чином самофінансується. Взагалі добре, коли батьки можуть утримувати і себе, і свого студента, а студент може час від часу допомогати їм в цьому підробітками.
 
Що ж буде тій людині, яка приховає інформацію про свої доходи чи статки?
 
Залежно від суб’єктивної компоненти – умисел або необережність – може наступити кримінальна відповідальність за шахрайство. Скоєний злочин карається позбавленням волі на строк до п’яти років або великим штрафом. Помилка є адміністративним правопорушенням, за яке накладається штраф. При цьому незаконно отриманні гроші треба буде повернути. Термін давності щодо повернення незаконно отриманих грошей складає 10 років. Навіть якщо ви зараз впевнені, що німці не доберуться до інформації про українські активи та виплати, у наступних роках може багато змінитися в плані обміну інформацією та наданні правової допомоги між Україною та Німеччиною.
 
Актуалізовано 13.05.2023

Є, що додати? Чекаємо на обговорення тут: https://is.gd/J1q3Oo

Будь першим хто прокоментує

Залишити відповідь

Цей веб-сайт використовує файли cookie для покращення зручності користування. Ви погоджуєтеся з цим, використовуючи сайт далі.

Політика конфеденційності