Як громадяни раптом стають суддями

Одного разу колега сповістила мене, що її “закликали на службу”. Тепер вона – громадський суддя.

 

Німецькі громадяни беруть участь у роботі багатьох спеціалізованих судів. Ті, які залучаються до роботи в кримінальних судах, як наша колега, називаються шефенами (німецькою die Schöffin – для жінки, der Schöffe – для чоловіка).

 

Шефени – це не те саме, що присяжні засідателі. Вони утворюють разом із професійним суддею єдину судову колегію. Їхній голос має таку саму силу, як і голос судді при винесенні вироку та ухваленні рішень за іншими заявами в судовому процесі – наприклад, закритості засідання, прийому доказів, арешті обвинуваченого.

 

До дільничного суду першої інстанції входять два шефени та один або два професійні судді. У земельних судах беруть участь два шефени і двоє чи троє професійних суддів. Для ухвалення рішення потрібно дві третини голосів судової колегії. Таким чином, шефени можуть або повністю впливати на рішення або блокувати його.

 

Для роботодавця та й для нашого невеличкого колективу це величезне навантаження. Ми лише навчили нову співробітницю, яку потребуємо щодня. Але тепер протягом довгих п’яти років ми повинні миритися з тим, що вона в деякі години і навіть дні не буде на роботі. Вона може бути відсутньою на роботі більше 20 днів на рік. Про це ми не завжди зможемо дізнаватися заздалегідь, а отже, не можемо розраховувати в принципі на нашу колегу. Специфіка нашої діяльності – організація та проведення заходів для великої кількості людей. Багато завдань мають виконуватися лише у певні дні, причому невідкладно. Планування додаткових ресурсів означає збільшення витрат. За це, як і за оплачувану відпустку, яка нараховується співробітниці в тому числі за дні виконання громадських обов’язків, для підприємства не передбачається жодної компенсації від держави.

 

На нашу колегу нові обов’язки та відповідальність обрушилися не менш несподівано. Вибір громадського судді для земельного суду впав на неї за жеребом із регістра мешканців. Тому що охочих виконувати цю дуже почесну та цікаву роботу виявилося замало. Потім за її кандидатуру голосувала спеціальна комісія. Відмовитись від роботи шефеном практично неможливо. Чинний закон дуже скупо допускає відмову лише для деяких категорій професій та посад – наприклад, для лікарів, медсестер та акушерок, парламентаріїв, а також за дуже важких особистих чи сімейних обставин.

 

За неявку в судове засідання або запізнення до суду без вагомої причини на шефена може бути накладений штраф до 1000 євро.

 

З огляду на суворо встановлені терміни судового розгляду шефена можуть відкликати з відпустки.

 

Для непрацюючих або самозайнятих компенсація за роботу народним суддею становить лише 6 євро на годину за час знаходження у суді та в дорозі, плюс витрати на проїзд. Якщо ти зарезервував цілий день на роботу в суді, а засідання довелося перенести і твоя загальна зайнятість склала цього дня 30 хвилин, отримаєш 3 євро компенсації.

 

У працюючих, крім цього, має зберігатись заробітна плата за місцем роботи – за що сплачує роботодавець. Якщо протягом року працівник був за сукупністю годин і днів близько місяця зайнятий виконанням обов’язків шеффена, то перекладені державою на роботодавця витрати можуть становити до 3000 – 5000 євро. Якщо ж трудовим договором виключено дію параграфа 616 Цивільного кодексу ФРН, то зарплата громадському судді не зберігається, і суд компенсує шефену її втрату, але лише до певної суми – якщо зарплатня вище середньої, компенсація буде менше втраченого заробітку.

 

Ось так виглядає з обратного боку участь німецьких громадян у здійсненні правосуддя.

 

Навіщо це все треба?

 

Насамперед, для віри громадян у справедливість судового розгляду. Також для того, щоб наблизити теоретичні юридичні оцінки професійного судді до дійсності, де живуть судді з народу. Громади тому прагнуть досягнути, щоб кандидати в шефени рівномірно представляли населення за статевою, віковою, професійною ознаками і за своїм соціальним статусом. Вважається, що участь громадян у скоєнні правосуддя покращує його якість, доповнюючи юридичні знання судді знаннями з інших областей, а також виховну роль. За всіма цими твердженнями можна нескінченно сперечатися, але факт залишається: шефени є символом демократичної Німеччини. Як гімн та прапор. І суд має право розпочинати оголошення своїх рішень зі слів “Іменем народу”.