Як правильно писати своє ім’я латинськими буквами у німецьких формулярах

Якщо ви в’їхали до Німеччини, то скоріш за все у вас є паспорт громадянина України для виїзду за кордон, де ваші ім’я та прізвище вже записані латинськими буквами. Будь ласка, користуйтеся завжди цією транслітерацією, щоб уникнути різного написання імен.

 

Оскільки ви є громадянином України, вашим основним ідентифікаційним документом залишається український (закордонний) паспорт, тому треба піклуватися про те, щоб всі німецькі реєстраційні документи, свідоцтва про здобуту тут освіту або сертифікати про закінчення курсів були видані на те ім’я, яке вказано в українських документах.

 

Якщо ви до від’їзду у безпечне місце не встигли отримати закордонний паспорт, у вас, вірогідно є паспорт громадянина України у формі ID-картки. Ваші ім’я та прізвище записані в ньому також латиницею. Тоді це написання імені вам треба завжди використовувати.

 

Як транслітерувати ім’я у випадку, коли у вас на руках тільки внутрішній паспорт України зразка 1994 року у формі книжечки або свідоцтво про народження дитини, які не містять написання латиницею? Відповідь очевидна! Незабаром ви звернетеся до консульської установи з приводу оформлення закордонного паспорту і ваше ім’я транслітерують за правилами, діючими в Україні. Отже саме цими правилами вам треба користуватися при заповненні анкет та формулярів, щоб у вашому майбутньому українському документі було надруковано таке ж ім’я, за яким ви до цього зареєстрували місце проживання в Німеччині, отримали сертифікат про успішне складення певного іспиту з німецької мови, сплатили внески в пенсійний фонд Німеччини або отримали документ про закінчення навчального року на дитину.

 

Зробити самому це дуже просто. Крок перший: відкриваємо в інтернеті постанову Кабінету Міністрів України від 27 січня 2010 р. N 55. Крок другий: замінюємо літери свого ім’я за приведеною в постанові таблицею. Як знайти таблицю? Або через гугл, або, в кого він не працює, в коментарі.

Наприклад: Галина = Halyna, Гаєвич = Haievych, Юлія = Yuliia

 

Перевірити написання прізвища та імені латинськими літерами можна на сайті Державної міграційної служби України (ДМС).

 

До речі, вказувати ім’я по батькові в німецьких формулярах не треба. А от друге ім’я (в кого є, що дуже рідко буває) та дівоче або попередні прізвища треба.

 

Нагадаю, що так ми робимо тільки у разі, коли ще не маємо паспорту громадянина України для виїзду за кордон. Чому? Бо може так статися, що тим, хто отримав паспорти багато років тому, імена транслітерували за іншими, старими, правилами. Наприклад, Ольгу раніше писали як Olga, зараз пишуть: Olha; Людмилу писали як Lyudmyla, зараз пишуть: Liudmyla.

 

Тепер поговоримо про те, що робити, якщо у вас вимагають переклад свідоцтва про одруження, про народження або переклад певних сторінок паспорту. Зазвичай українські документи для визнання їх у Німеччині повинні бути спочатку апостильовані, а потім перекладені на німецьку мову і завірені присяжним перекладачем (beeidigter Übersetzer). Апостиль на українські документи може бути проставлений тільки в Україні, і всі розуміють, що це зараз майже неможливо. Отже німецькі організації та відомства задовільняються завіреним перекладом оригінального неапостильованого українського документу або навіть простим перекладом, зробленим непрофесіональним перекладачем.

 

Професіональні перекладачі повинні дотримуватись Міжнародного діючого зараз стандарту транслітерації ISO 9:1995. За цим стандартом, наприклад, прізвище Бесєдін пишеться як Besêdin. В українських документах було б Besiedin. Тому перекладачі за своєю ініціативою або на прохання замовника роблять виноску під текстом перекладу, як ім’я та прізвище пишеться в українських документах.

 

Крім того, в професійних перекладах вказують німецьку транскрипцію за нормою DIN 1460, або за рекомендацією бібліографічного інституту та видавництва Duden. Вона відрізняється від транслітерації тим, що майже збігається з оригінальною вимовою, якщо читати написане ім’я. Наприклад, Михайло буде написаний німецькою як Mychajlo, в той час як в українських документах його б написали як Mykhailo. Жанну напишуть німецькою як Schanna, а в закордонному паспорті – Zhanna.

 

Отже, передаючи українські документи на переклад, необхідно надати перекладачу усі варіанти написання ваших імен латиницею в попередніх документах. Якщо ж таких документів ще немає (наприклад, у вас ще не було закордонного паспорту), ви можете попросити перекладача написати у виносці варіант вашого імені згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2010 р. N 55, яка застосовується для виготовлення документів для українців: Про впорядкування транслітерації українського алфавіту латиницею : Постанова Кабінету Міністрів України від 27.01.2010 № 55