За гратами у Німеччині

У Німеччині тюремне ув’язнення служить не лише покаранням, засобом стримування чи захистом суспільства, а й засобом ресоціалізації. Ув’язнені можуть навчатися, працювати, займатися спортом, мистецтвом і навіть отримувати візити своїх сексуальних партнерів!

 

В Німеччині маємо зараз 172 в’язниці і більше 42.000 ув’язнених. В 2007 році їх було майже 65.000. Приблизно 10 відсотків ув’язнених – ті, хто не зміг оплатити встановлений кримінальним судом штраф, наприклад, за безбілетний проїзд. Один ув’язнений коштує країні близько 3.280 євро на місяць. Кожна федеральна земля встановлює свої правила щодо повсякденного життя, можливостей і зручностей для відбуваючих покарання.

 

Ув’язнених будять о 6 ранку. Службовці перевіряють, чи всі здорові та живі. Після сніданку починається робочий або навчальний день. Хто не має роботи, сидить у камері. Зазвичай робота триває 9 годин, включаючи перерву на обід. Після цього – вечеря і різноманітні заходи, такі як терапія або мистецтво. Увечері можна зателефонувати рідним.

 

Ув’язнені можуть надолужити шкільну освіту, подовжити навчання на мовних курсах або у виші. Це можна зробити іноді у самій в’язниці або у рамках дистанційного навчання. Можливе і професійне дуальне навчання, переважно у тамтешніх майстернях.

 

Ув’язнені можуть отримати роботу безпосередньо у в’язниці, наприклад, у пральні, кухні, саду або адміністрації. Деякі столярні чи слюсарні майстерні у в’язниці приймають замовлення ззовні. Мешканці міста можуть замовити у в’язниці ремонт квартири або полагодження сантехніки. Ув’язнені отримують заробітну плату за свою працю. По всій країні вона становить від одного до трьох євро за годину. І хоча працюючі повинні самі сплачувати за своє харчування, ув’язнені намагаються потрапити на роботу, бо сидіти цілодобово в камері не дуже приємно.

 

Спортивні пропозиції не тільки підтримують ув’язнених у формі, але й допомагають зменшити агресію. Є також курси мистецтва – гончарство, живопис, театр, хор тощо. В тюремному закладі є бібліотека і молільня. Іноді в камерах допускається телебачення.

 

У в’язниці є лікар. Хворі можуть направлятися у спеціальну тюремну лікарню.

 

Зазвичай ув’язнені можуть зустрічатися з друзями або родичами один раз на місяць на протязі одній годині. Попередня реєстрація відвідувачів є обов’язковою. Усі гості повинні пред’явити посвідчення особи. Побачення обмежені у часі і, в залежності від вироку, ув’язнені можуть отримати лише їх певну кількість на місяць. Відвідування зазвичай відбувається в спеціальних приміщеннях, візит-центрах. Усіх відвідувачів перевіряють. Вони мають здавати мобільні телефони.

Іноді ув’язнені можуть відвідувати один одного.

 

Зазвичай в одній камері “проживають” до двох ув’язнених. Курити в камері забороняється. Прогулянки на свіжому повітрі тривалістю до однієї години відбуваються у вільний час і дозволяють ув’язненим подихати свіжим повітрям, зайнятися спортом або просто зустрітися з іншими ув’язненими та поговорити з ними.

 

Деякі ув’язнені можуть працювати за межами в’язниці без нагляду та повертатися до в’язниці після роботи, а вихідні проводити зі своїми сім’ями. Ув’язнених можуть відпускати на важливі сімейні свята, наприклад, на перший шкільний день дитини.

 

Після півроку відсидки ув’язнені можуть подати заявку на 21-денну відпустку. Це саме стосується і відбуваючих довічне ув’язнення. Але для них право на відпустку виникає через 10 років відсидки.

 

Оскільки ув’язнені можуть отримувати винагороду за роботу або кишенькові гроші, якщо вони не працюють, то вони також можуть їх витрачати. У тамтешньому магазинчику/кіоску можна придбати цукерки, сигарети, каву, спеціальні засоби гігієни або канцтовари та журнали.

 

Соціальні працівники допомагають новоприбулим звільнитися з роботи або розірвати договір оренди житла.

 

У 2022 році федеральна земля Берлін запустила пілотний проект, у рамках якого ув’язнені можуть користуватися інтернетом у своїх камерах. Це полегшує навчання. Однак ув’язнені не мають необмеженого доступу в інтернет. Публічні чати чи соціальні мережі недоступні.

У Гамбурзі, Бремені, Нижній Саксонії, Берліні та Північному Рейні-Вестфалії

ув’язнені допомагають у профілактичних заходах з молоддю – роз’яснюють наслідки насильства та покарання, коли учні відвідують в’язницю.

 

Існують різні проекти, які дозволяють дітям відвідувати своїх батьків протягом тривалого часу. Це допомагає ув’язненим та їхнім дітям краще налагодити зв’язки під час і після ув’язнення.

 

У деяких в’язницях ув’язненим, якщо вони добре поводяться, дозволяється приймати своїх партнерів для інтимних побачень. Це відбувається в спеціальних кімнатах, які ще називають «камерами кохання», без охорони. Секс-візити обмежені щодо кількості та тривалості. Заклад сам визначає, кому дозволені візити – лише подружжю або й іншим партнерам.

 

 

Годують у в’язниці не дуже гарно. На це виділяється всього лиш до 3 євро на добу.

За використання електроприладів треба платити збір.

За ґратами є проблема з наркотиками. Туди вони потрапляють різними нелегальними шляхами, в тому числі з допомогою дронів.

Нестача лікарів і особливо психотерапевтів жорсткіше, ніж на волі. Суїциди серед ув’язнених трапляються у 8 раз частіше, ніж на волі.