Чи є ще житло в Німеччині?

Люди, які виїжджають з України у пошуках притулку в будь-якій європейській країні, питають, чи є тут у нас житло. Це питання цікавить і біженців, які вже отримали житло в тимчасове користування, але планують залишитись у Німеччині. При цьому мається на увазі бюджетне житло, плату за яке перейняла б держава, якщо людина не працює, або доступне житло для людей з невеликими доходами.

 

Часто на це питання відповідають у групах “Не їдьте сюди! Нема житла!”. А як насправді? Отже, давайте розберемось, чи залишилось у Німеччині вільне житло для біженців та взагалі для мешканців, які тут живуть та працюють.

 

 

У 2014 році шукала житло для батьків в певному невеличкому місті з 25 тисячами мешканців. Пошуки зайняли приблизно шість місяців. Отримуючи “терміни” на огляд квартир, завжди опинялася в черзі перед дверима. Ще від 20 до 40 людей приходили у той же час, сподіваючись отримати цю ж саму квартиру в оренду. Деяким було дуже треба, бо вони вже працюють або вчаться, а живуть поки що у готелі; вони вмовляли господаря здати житло саме їм. Одного разу дуже сподобалась квартира… написала господарю листа, де розповіла про батьків, вказала, що вони уклали договір страхування цивільної відповідальності, що я виступлю поручителем, додала довідки про мою заробітну платню за останні три місяці – і нас обрали!

 

В 2018 році шукала житло для родини племінниці, подаючи власникам такі ж самі відомості та додатково виписку з реєстру кредиторів з оцінкою моєї кредитної історії як поручителя. За місяць пошуків вдалося отримати згоду на простору однокімнатну мебльовану квартиру у пречудовому Вальдкірху за 900 євро на місяць (включаючи комунальні витрати).

 

Отже, знайти житло в Німеччині майже в будь-якому місті можна. Але це питання часу, вподобань орендодавця, ваших власних зусиль та ваших можливостей сплачувати ринкову орендну плату.

 

 

Декілька років уряд стримував відповідними рішеннями підвищення орендної плати на користь численних малозабезпечених виборців, в результаті чого кількість інвесторів зменшилась. Мало хто хотів вкладатися в будування нового житла, якщо інвестицію неможливо відшкодувати за рахунок річної орендної плати, помноженої на 100 років експлуатації.

 

З 1990 років в Німеччину прибуває кожного року від півмільйона до мільйона мігрантів. В 2015 році кількість прибулих перевищила 2 мільйони, за кожен з двох років до пандемії – 1,5 мільйони. З лютого до кінця травня 2022 року в Німеччині вже зареєструвалися більше 800.000 українських біженців. Всім треба десь жити.

 

В Німеччині постійно збільшується кількість домогосподарств, які складаються лише з однієї людини. Зараз таких більше ніж 42%! Тобто є одинаки, які займають житло, придатне для розміщення від 2 до 4 осіб. Нещодавно розмістили родину з 4 осіб із Запоріжжя в квартирі, де проживав один чоловік. Він вже старенький, переїхав до будинку пристарілих та розпорядився віддати своє житло в оренду саме українцям.

 

Працюючі німці мають можливість інвестувати у власне житло. Але Німеччина складається з чотирьох міст мільйонників, де є все, включаючи роботу для будь-яких фахівців, та близько 11.000 менших міст та комун. Якщо купуєш квартиру або будинок в одному місті, не так легко наважитись переїхати в інше місто, в якому буде запропонована краща робота. Німці прагнуть залишатися гнучкими для кар’єрного розвитку, тому свідомо живуть в орендованих квартирах, навіть якщо вони могли б придбати нове власне житло.

 

40 % німців заробляють менше ніж 2.140 євро на місяць “брудними”. Це недостатньо, щоб інвестувати у власне житло.

 

Загальний баланс такий: 58 відсотків людей у Німеччині не мають власного житла, тобто шукають час від часу квартиру в оренду.

 

 

Частка житла, яке не використовується у Німеччині за призначенням, складала 2,8% у 2020 року. Це означає, що 603.000 придатних до проживання квартир не здавалися в оренду протягом тривалого часу. Нормальною для ринка житла вважається величина від 3 до 5 відсотків. Отже, ситуація у Німеччині дійсно напружена.

 

Житло залишається порожнім не тільки через те, що власник не користується житлом сам і не бажає з певних міркувань його здавати, але ще й з тієї причини, що житло знаходиться не там, де люди хотіли б жити. Більшість прагне опинитися в великих містах з розвиненою інфраструктурою та ближче до роботи. Проте жити у невеличких містах зовсім непогано і має свої переваги.

 

Уряди федеральних земель навіть приймають закони, які забороняють тримати житло “порожнім”. Такі закони діють у Баварії, Баден-Вюртемберзі, у Північному Рейні – Вестфалії, Гамбурзі та Берліні. До власників, які не живуть у квартирі або домі самі та не здають його в оренду протягом тривалого часу, можуть бути застосовані штрафи. А в деяких випадках житло може бути навіть тимчасово примусово відчужене для здачі в оренду.

 

 

Найменше вільного житла у Мюнхені та Франкфурті на Майні, в Мюнстері (NRW), Фрайбурзі (BW) та Інгольштадті.

Найбільше вільного житла у Пірмазенсі, Франкфурті на Одері, Кемніці, Шверіні та Зальцгіттері.