На яких правах ви маєте житло

Багато українців по приїзду звертаються у табір для біженців (Landeserstaufnahmestelle = первісний пункт прийому). Тут їм надають спальне місце, їжу та кишенькові гроші. Виникає право на базове (мінімально необхідне) медичне забезпечення. В таборі українці, як і біженці з інших країн, перебувають тимчасово, тому реєстрація місця проживання та отримання статусу шукача притулку поки що не відбуваються. Звідси українців можуть перевести до табору іншої землі, тому що розподіл біженців по федеральних землях відбувається в Німеччині за так званим «ключем Кенігштайна» – кожна земля отримує свої, пропорційні квоти прийому.

 

Окремі міста німецьких федеральних земель отримують свої відповідні квоти і надсилають до первісних пунктів прийому повідомлення про підготоване житло. Туди адміністрація табору і направляє українців. Якщо вас направили за певною адресою від табору, то ви будете дуже здивовані, коли дізнаєтесь, що проживаєте в своєму житлі на «пташиних» правах. Але не хвилюйтеся, бо «пташині» права у Німеччині краще за права людей у деяких північних країнах. Отже, ви живете не в своєму і не в орендованому житлі, навіть не в соціальному житлі, а в приміщенні, придатному для проживання, яке належить місту або орендовано містом та надано вам тимчасово «до подальшого повідомлення» за земельним законом про прийом біженців. Таким приміщенням може бути і досить непогана окрема квартира, і кімната в комунальній квартирі, переобладнаний готель, покинутий будинок священика, гуртожиток або навіть спортивний зал. Адміністрація міста повинна подбати про те, щоб в приміщенні були меблі та найнеобхідніші предмети звичного домашнього начиння. Проте вона може в будь-який момент зобов’язати вас виїхати з займаємого приміщення, перемістивши вас в інше житло, або підселити у житло іншу людину або родину. У подальшому ви повинні докладати зусиль, щоб самому орендувати квартиру або придбати власну домівку.

 

Звідки ж місто бере житлові приміщення? Часто у власників, які не хочуть нести ризики з передачі свого житла в оренду незнайомим іноземцям без постійних доходів. Власники тоді здають свої квартири на певний термін місту під його гарантії, забезпечені в тому числі страхуванням цивільної відповідальності майбутніх мешканців, а місто використовує орендоване у такий спосіб житло для розміщення біженців та шукачів притулку.

 

Іноді вдається отримати житлові приміщення від муніципалітету без того, щоб люди проходили табір для біженців. Це трапляється завдяки активності волонтерів. Договорами з власниками житла часто передбачається узгодження майбутніх квартирантів. А як це може зробити муніципалітет самостійно? Аж ніяк. Тоді службовці міста звертаються до волонтерів. Вони забезпечують контакт та переклад переговорів між власником житла та майбутніми українцями, які тільки збираються виїхати з України або знаходяться в дорозі. Господар житла погоджується з розміщенням певної запропонованої родини, і місто направляє саме цих українців в узяту в оренду квартиру. Тільки в цьому випадку місто керується не законом про прийом біженців, а законом про поліцію, а житло надається з метою запобігання бездомності!

 

Зовсім інша справа, коли ви підписали договір оренди безпосередньо з власником житла. Ви не пам’ятаєте, що ви підписували? Даю навідне питання: Коли ви в’їжджали, квартира була абсолютно порожньою? Так? Ну тоді, це скоріш за все ваш варіант! Бо у Німеччині квартири здаються без меблів, з поклеєними і пофарбованими в білу фарбу шпалерами. І коли ви через певний час покидаєте квартиру, то повинні її так само здати з білими шпалерами і без меблів. Договором оренди зазвичай передбачається внесення застави (Kaution), яка може досягати трьох основних орендних плат (Kaltmiete). Якщо ви підписуєте будь-який договір, вам треба обов’язково дивитись, на який термін він укладений та який порядок його розірвання. Якщо договір оренди квартири підписано на визначений строк, то і орендар, і орендодавець повинні дотримуватись цього строку. Виїжджаєш раніше – господар може витребувати з тебе орендну плату до кінця дії договору. З точки зору орендаря вигідніше укладати договір оренди квартири на невизначений строк. Для такого договору законодавство передбачає: якщо ви розриваєте договір до третього числа певного місяця, договір продовжує діяти цей та наступні два місяці, а потім завершується. Звичайно, завжди існує можливість припинити будь-який договір за угодою двох сторін, або вийти з договору раніше, якщо наступний орендар зможе взяти квартиру в оренду до того, як сплине строк вашого договору.

 

Іноді зустрічаються мебльовані квартири, які здаються в оренду. Це може бути додаткова квартира з окремим входом в домі господарів (Einliegerwohnung) або це так звана канікулярна квартира (Ferienwohnung). Остання зазвичай недешева, тобто може не підійти, якщо орендар залежить від соціальних виплат.

 

Досить часто жінкам або жінкам з дітьми здають мебльовані кімнати в квартирі з господарями. Якщо між приймаючою стороною та орендарями встановлюються добрі стосунки, цей варіант досить привабливий. Ви в’їжджаєте на все готове. Крім того, прийомна родина допомагає вам у багатьох життєвих ситуаціях та створює німецькомовне середовище, в якому ви швидко опановуєте нову мову. Договор оренди мебльованих кімнат з однією особою варто складати на невизначений термін. В цьому випадку закон передбачає: Розірвання договору орендарем, яке орендодавець отримає не пізніше 15 числа місяця, припиняє дію договору оренди в кінці того ж місяця. Це правило діє і в зворотньому напрямку, коли орендодавець розриває договір. Якщо ж мебльовану кімнату орендує родина (мама з дитиною), то розірвання договору оренди відбувається в тому ж порядку, як і розірвання договору оренди окремої квартири, тобто приблизно в трьохмісячний термін. Договір оренди мебльованої кімнати може бути складений і на певний термін, якого треба дотримуватись, крім випадків, коли обидві сторони договору погоджуються розірвати його раніше. Якщо сторони не хочуть зв’язувати себе обов’язками надовго, можна скласти договір на декілька місяців, а потім подовжувати.

 

Ще бувають договори оренди в комунальній квартирі. Вони можуть бути трьох типів: 1) власник квартири укладає один договір з усіма квартирантами свого житла, які є солідарними боржниками; 2) кожен з квартирантів має свій договір з власником і відповідає тільки за себе; 3) власник квартири має договір на всю квартиру з одним квартирантом, який має право здавати окремі кімнати іншим за договорами суборенди.

Ви мабуть ще чули вираз “соціальне житло”. Їм називають житло, відносно якого власник отримував чи отримує дотації від держави. В свою чергу власник має право здавати таке житло в оренду за певними регульованими цінами тим, хто пред’являє довідку про право оренди соціального житла (Wohnberechtigungsschein). Цей документ отримують люди з маленькими доходами у ратуші, але за умови, що вони принаймні 12 місяців володіють оформленим видом на проживання (Aufenhaltstitel). Тому для українців оренда соціального житла ще не стала актуальною.

 

Отже, ми розібралися з наступними варіантами проживання:

• за вказівкою міста в рамках прийому біженців

• за вказівкою міста в порядку запобігання бездомності

• в орендованій квартирі

• в орендованій канікулярній квартирі

• в квартирі з окремим входом в домі господарів

• в орендованій мебльованій кімнаті

• в орендованій комунальній квартирі як солідарний боржник

• в орендованій комунальній квартирі як окремий квартирант

• за договором суборенди